Урок 1

Мета: Ознайомлення дітей з поняттям „інформатика” та  інформація;   розвивати  мову   і  мовлення,    логічне мислення, пам’ять.

Тип уроку: лекційний (без використання комп’ютера).

Хід уроку

І  Організаційна частина.(Інструктаж з ТБ у кабінеті інформатики).

ІІ  Повідомлення теми та мети. Мотивація навчальної діяльності.

       Інформатика – наука про методи та засоби отримання, обробки, зберігання, передавання, подання та використання інформації в різних галузях людської діяльності.

  Назва „інформатика” походить від слова „інформація” що означає відомості про що-небудь. За кордоном замість слова “інформатика” використовують “комп’ютерна наука” (computer science).

Як виникла інформатика?

У давні часи літописці спочатку на каменях, потім на глиняних табличках записували інформацію про свій час. Записи збереглися у монастирях. Тоді більшість людей не вміли ні писати, ні читати. Всі секрети майстерності передавали усно. Так зароджувалася інформатика (інформація про щось).

Минув час. Виникла необхідність розмноження і поширення інформації. Так виникло друкарство. Видання книг дало можливість вивчати досягнення не тільки окремих людей, але й цілих держав.

З’явилося  радіо, телебачення. Бурхливий розвиток науки й техніки в ХХ ст. призвів до того, що людина вже не може сприймати й ефективно опрацьовувати такий об’єм інформації.

Поряд із розвитком автомобілебудування, авіації, ракетобудування та інших галузей діяльності почала розвиватися сфера обслуговування цих напрямків, а  саме обчислювальна техніка.

Для успішної роботи в сферах авіа -, судо -, ракетобудування та інших і почали створювати електронно-обчислювальні машини(ЕОМ).

Не можна сказати, що хтось сів і створив ЕОМ. Процес створення тривав роки. І сьогодні ми маємо ЕОМ, що можуть, розв’язуючи різні задачі, виконувати мільйони операцій за секунду.

Звернемось до історії ЕОМ. Першу лічильну машину винайшов у 1642 р. Французький математик Блез Паскаль. Вона вміла додавати, віднімати, множити і ділити числа.

Першою працюючою ЕОМ стала ENIAK, створена в 1951 р. в м. Києві під керівництвом професора С. А. Лебедєва.

 ІІІ Виклад нового матеріалу.

Інформатика – це наука, що вивчає загальні властивості інформації, а також методи і засоби її опрацювання.

Комп’ютерна обізнаність – це уміння спілкуватися з комп’ютером.

Комп’ютер (англ.. computer від лат. computo – рахунок, обчислюю) – універсальна цифрова обчислювальна машина для різноманітної обробки інформації.

Комп'ютер - це пристрій, призначений для здійснення заданої, чіткої визначеної послідовності дій з обробки інформації.

Напрямки використання: (застосування комп’ютера)

Ø накопичування, зберігання та обробка великих обсягів інформації, швидкий пошук потрібних даних;

Ø виконання наукових, економічних та конструкторських розрахунків;

Ø діловодство (складання листів та оформлення документів);

Ø навчання та набуття професійних навичок;

Ø видавнича справа (підготування та друку кольорових і чорно-білих часописів та газет, наукової та художньої літератури);

Ø побудова діаграм, креслень, створення малюнків та відео кліпів;

Ø спілкування людей, які знаходяться в різних містах та країнах;

Ø імітація роботи людини – експерта з певної предметної галузі;

Ø ігри та розваги.

Інформація – це дані та відомості, представлені у різних видах.

Інформація передається:

-         від людини до людини

-         від людини до пристрою

-         від пристрою до пристрою

(продаж квитків)

Види інформації:

-         Числові (цифра, число, вираз, таблиця)

-         Графічні (малюнок, креслення, графік)

-         Текстова (художня (роман)

        наукова (стаття, доповідь))

-         Звукова (мова, музика, шум)

-         Складна (фільм, відео кліп, концерт)

Властивості інформації

         Будь – яку речовину можна охарактеризувати за допомогою її властивостей, наприклад тверда, білого кольору тощо. Інформація також має властивості, однак не настільки очевидні, як властивості речовини.

-         Корисність (корисна для вас)

-         Актуальність (потрібна зараз, а не пізніше – відправлення поїзда)

-         Достовірність

-         Об’єктивність (вода у морі холодна)

-         Розпізнаваність (інформація стає доступною лише за умови можливості розпізнавання знаків і сигналів, за допомогою яких вона передається)

-         Повнота

-         Нематеріальність

      Для того щоб інформація допомагала людині приймати правильні рішення,  автоматичному пристрою-правильно функціонувати, необхідно,  щоб інформація була об'єктивною, достовірною, повною, своєчасною, корисною та зрозумілою.

Об'єктивність інформації виявляється в тому, що вона відбиває зовнішній світ, який існує незалежно від нас. Конкретна людина сприймає інформацію крізь призму своїх думок та суджень, знань і досвіду, пристрастей та емоційного стану і, як наслідок, може призвести суб'єктивність у відбиття дійсності.

      Так, у літописах про давні події інформація об'єктивна, яка  підтверджується іншими історичними джерелами, і суб'єктивна, яка відбиває ставлення того, хто складав літопис, до подій минулого, його особисті враження про них.

       Достовірною є інформація, яка відповідає реальності. Якщо інформація об'єктивна, то вона й достовірна. Суб'єктивна інформація не завжди є достовірною.

Наприклад, наше враження про те, що сьогодні день холодніший, ніж учора, може бути пов'язане з тим, що сьогодні хмарно, і не підтвердитися температурними даними.

          Інформація може втратити достовірність через її навмисне спотворення (у такому разі маємо дезінформацію) або через її пошкодження в технічних системах у процесі передавання.

Інформація є повною, якщо її достатньо для розуміння ситуації та прийняття рішень. Для технічного пристрою повнота інформації є необхідною умовою його правильного функціонування. Недостатність інформації може призвести до неадекватної оцінки ситуації і мати непередбачувані наслідки.

           Так, уривчасті дані, отримані службами безпеки США  про підготовку терористичного акту не дозволили скласти достатньо повної картини про наміри злочинців, як наслідок, не було вжито надійних заходів для їх перешкоди та уникнення трагедії 11 вересня 2001р

Своєчасність інформатики означає, що вона є саме тією, яка потрібна на даний момент, суттєвою, важливою на цей час. Цю властивість інформації називають також актуальністю (від англ.actual,що означає "існуючий у дійсності", "дійовий").

             Найбільш швидко втрачається актуальність інформації, отриманої в результаті вимірювань, проте й будь-яка інша інформація має свій термін дійсності.

              Наприклад, для багатьох галузей діяльності (мореплавства, повітряного транспорту, сільського господарства та ін.) надзвичайно важливим є прогноз погоди на найближчий та віддалений час, тому в усьому світі до опрацювання чисельних метеоданих, отриманих з різних пунктів нашої планети та від штучних супутників, залучається найпотужніша обчислювальна техніка.

Корисність (інакше кажуть адекватність, відповідність,) інформації визначається з огляду на ті завдання, які можна розв'язувати за її допомогою

Діяльність сучасної людини пов’язана з різними інформаційними процесами (запам’ятовування д/з; прослуховування радіопередач; пошук телепрограми, яка вас цікавить, у газеті; робота на комп’ютері.

Часто разом з корисною подається некорисна інформація, тобто така, яка є зайвою, або надлишковою. Її називають шумом.

Наприклад, інформація з рекламних роликів під час перегляду кінофільму звичайно сприймається як зайва, проте у разі зацікавленості глядача у тій продукції, що рекламується, ця інформація виявляється для нього корисною.

             У технічних системах під шумом розуміють вплив сторонніх чинників, насамперед випадкового, природного характеру на роботу системи. Опрацювання інформації в техніці завжди пов'язане з виділенням корисного сигналу (тобто сигналу, який несе інформацію) серед шумів, цей процес називається фільтрацією.

Інформація має реальну цінність тоді, коли вона є зрозумілою. Тільки за такої умови її можна використовувати. Для цього інформацію виражають ясно, однозначною і подають так, щоб споживач міг її розпізнати та зрозуміти. Залежно від того, для кого призначається інформація, вибирають ту чи іншу форму її подання.

Зрозумілість та якісність інформації є вкрай необхідною, якщо це стосується "букви закону", правил безпеки життєдіяльності, інструкцій, які є обов'язковими для виконання, важливих повідомлень, розбіжність  у тлумаченні яких неприпустима.

           Інформацію, орієнтовану на широке коло споживачів або на швидке сприйняття, найчастіше подають в образній формі. Такими, наприклад є дорожні знаки, знаки-орієнтири в аеропортах, на вокзалах...

Інформаційні процеси

До інформаційних процесів належить:

1)    пошук

2)    збір

3)    обробка

4)    передача

5)    збереження

6)    захист.

Збирання інформації

Збирання інформації – це сукупність операційних заходів та процедур, метою яких є здобуття інформації, потрібної для прийняття рішень, розв’язування задачі, досягнення поставленої мети тощо.

До основних методів збирання інформації належать:

Спостереження означає реалізацію поведінки об’єкту чи явища, який нас цікавить, без втручання в нього. Так ми отримуємо інформацію про життя тварин на волі, природні явища.

Вимірювання – це реєстрація показників вимірювальних приладів, які дають об’єктивні кількість дані про характеристики об’єкта чи явища, що вивчається. Так нагромаджуються, наприклад, метеорологічні дані, дані астрономічних спостережень.

Сутність експерименту полягає у здійсненні цілеспрямованих впливів на об’єкт чи явище і вивчення його реакцій на ці впливи. Проведення експерименту є потужним методом наукового пізнання дійсності.

     До методів здобуття інформації належать:

Опитування  означає отримання інформації у формі відповідей на запитання, сформульовані заздалегідь або в процесі співбесіди.

Анкетування передбачає цілеспрямоване збирання даних за спеціально розробленим переліком, однаковим для кожного з учасників анкетування.

Тестування теж спирається на заздалегідь розроблену низку питань, але передбачає для кожного з них можливі варіанти відповіді  і порівняння  наданих відповідей з очікуваними.

Опрацювання інформації

Опрацювання інформації – це сукупність цілеспрямованих дій над здобутою інформацією з метою отримання нової інформації.

Зібрана інформація вивчається, оцінюється,  аналізується, осмислюється, і на цій основі створюється нова інформація.

Стосовно процесу опрацювання інформації людиною, живим організмом чи технічним пристроєм розрізняють вхідну (первісну) інформацію, яка отримується до початку процесу, і вихідну (вторинну), яка є результатом цього процесу.

Опрацювання інформації може складатися з декількох етапів і може містити такі, як:

Ä  Фільтрація інформації, тобто відсіювання зайвих даних, у яких немає потреби для вирішення даної задачі

Ä  Формалізація, або подання інформації у певній формі, придатні для опрацювання

Ä  Структурування, сутність якого полягає  у спеціальній організації даних для зручності їх опрацювання

Ä  Власне опрацювання, яке може здійснюватися  шляхом логічного аналізу  інформації, умовиводів або шляхом виконання певної послідовності дій над даними для отримання потрібного результату. Така послідовність називається алгоритмом.

Ä  Перетворення інформації до такої форми подання, яка зручна для її сприйняття, усвідомлення та подання подальшого використання

Нагромадження інформації

Нагромадження інформації – це її підготовка для подальшого використання.

Як правило, інформація не застосовується там і тоді, коли її отримано. Вона потребує нагромадження  та збереження  для того, щоб нею було можливо скористатися у подальшому.

          Процес нагромадження інформації передавання здійснення таких операцій, як:

Ø Сортування, тобто ґрунтування даних відповідно до певних правил або ознак

Ø Упорядкування, або розташування даних у певній послідовності

Ø Систематизація, що означає укладення інформації у такому порядку, який полегшує знаходження потрібної інформації.

Зберігання інформації

Зберігання інформації – це комплекс дій, метою яких є захист нагромадженої інформації від втирати, зіпсування, зруйнування, пошкодження.

Інформація  завжди нагромаджується на певному носії, тому зберігання інформації потребує перш за все надійних носіїв, що якомога менше піддаються фізичному зносу.

У наш час, коли переважна більшість інформації, у тому числі й фінансової, науково – технічної, статистичної, зберігається і циркулюється в технічних системах, однією з найважливіших проблем є захист інформації від несанкціонованого доступу до неї, від пошкоджень у процесі її збереження. Причиною пошкодження інформації можуть бути раптові збої апаратури, недосконалість  технічних пристроїв або зловмисне проникнення у комп’ютерну систему.

Для захисту інформації вживають спеціальних заходів:

     Законодавчі, які визначають інформацію об’єктом кримінально – правового захисту і встановлюють кримінальну відповідальність за комп’ютерні злочини;

     Програмні, які перешкоджають несанкціонованому доступу до інформації в комп’ютерній системі;

     Організаційно – технічні, які спрямовані на забезпечення працездатності та технічного захисту комп’ютерного обладнання, на регламентацію доступу до нього.

Пошук інформації

Пошук інформації – це сукупність операцій, заходів та процедур, метою яких є знаходження потрібної інформації у фонді даних, що зберігаються.

Для автоматизації пошуку та надання користувачеві потрібної інформації незалежно від місця її зберігання призначаються інформаційно – пошукові системи.

Сьогодні широкий доступ до різноманітної інформації, поданої в електронній формі, забезпечується глобальною мережею Інтернет, яка містить без перебільшення гігантські обсяги інформації.

Передавання інформації

Передавання інформації – процес переміщення даних від одного пункту до іншого.

У будь – якому процесі передавання інформації завжди можна виділити таких його учасників:

ü Джерело інформації, звідки вона надходить;

ü Приймач (або споживач) інформації (одного чи декількох), який її отримує;

ü Канал, за яким передається інформація.

Одним із способів подання інформації є повідомлення. Повідомлення може бути звукове, письмове, подане за допомогою сигналів, тобто засобів деякого алфавіту. Є проблема однозначного тлумачення повідомлення різними людьми, оскільки одну і ту ж інформацію можна подати а допомогою різних повідомлень, а також одне і те ж повідомлення може нести різну інформацію для різних людей. Ту частину повідомлення, яка не несе корисної інформації, називають шумом.

ІV Підсумок

-         Що вивчає інформатика?

-         Що таке носії інформації?

-         Як зберігається інформація?

-         Що таке шум у повідомленні?

-         Що таке повідомлення?

-         Назвіть властивості інформації.

-         Що є предметом інформатики?